Склад НТР. Секція 5. | ХНУРЕ Харківський національний університет радіоелектроніки Thu, 19 Mar 2026 21:15:58 +0000 uk-UA hourly 1 Володимир Михайлович Карташов /staff/volodimir-mihaylovich-kartashov Wed, 04 Apr 2018 08:59:40 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=7819 Освіта та кар’єра Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки. Працював у науково-дослідній лабораторії Військової інженерної радіотехнічної академії ППО, проходив службу на офіцерських посадах в Збройних Силах. З 1984 року – в Харківському національному університеті радіоелектроніки (ХНУРЕ). Кандидатську дисертацію захистив у 1990 р. після дострокового закінчення (за 2 роки) аспірантури, докторську дисертацію – у 2003 р. Професор з […]

The post Володимир Михайлович Карташов first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки.

Працював у науково-дослідній лабораторії Військової інженерної радіотехнічної академії ППО, проходив службу на офіцерських посадах в Збройних Силах.

З 1984 року – в Харківському національному університеті радіоелектроніки (ХНУРЕ).

Кандидатську дисертацію захистив у 1990 р. після дострокового закінчення (за 2 роки) аспірантури, докторську дисертацію – у 2003 р.

Професор з 2006 року.


Освітнядіяльність

Основні курси:

  • Радіоелектронні системи,
  • Основи теорії систем,
  • Основи радіолокації і радіонавігації,
  • Основи наукових досліджень, організація науки та авторське право.

Наукова діяльність

Проф. Карташов В.М. є керівником всесвітньо відомої наукової школи дистанційних методів зондування атмосфери акустичними та електромагнітними хвилями. Основні наукові результати Карташова В.М. та його учнів – створена теорія векторних зондувальних радіоакустичних сигналів, розроблені теоретичні основи оптимізації та адаптації пристроїв обробки сигналів систем зондування атмосфери.

Останнім часом під керівництвом Карташова В.М. розроблюється актуальний, необхідний для підвищення обороноздатності країни напрям по виявленню безпілотних літальних апаратів за радіолокаційними, акустичними та оптичними сигналами. Виконано ряд держбюджетних і госпрозрахункових робіт за замовленням промислових підприємств та МОН України, досягнути результати на рівні світових.

Голова спеціалізованої Вченої ради Д 64.052.03

Шифр спеціальності в раді – 05.12.17


Громадська діяльність

Приймав участь у розробці стандарту вищої освіти за спеціальністю для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Розвиває міжнародне співробітництво з зарубіжними університетами: з Автономним університетом штату Нижня Каліфорнія (Мексика), з Інститутом поширення радіохвиль м. Циндао (КНР). Під керівництвом Карташова В.М. в ХНУРЕ проходять наукове стажування співробітники закордонних університетів: начальник Департаменту прикладної фізики Автономного університету штату Нижня Каліфорнія (Мексика) доктор філософії Сергієнко О.Ю. (2018 р.); аспірант факультету Інжинірингу університету Кахраманмараш (Туреччина) Бурак Озтуш (2018 р.) та ін.

Бере активну участь в проведенні та організації ряду Міжнародних наукових конференцій, є членом їх програмних комітетів. Організатор і керівник секцій престижних наукових конференцій: IECON 2019 – 45th Annual Conference of the IEEE Industrial Electronics Society, Lisbon, Portugal, 2019; 29 IEEE International Symposium on Industrial Electronics 2020, Delft, the Nederland.


Публікації

Опублікував самостійно і в співавторстві 270 наукових праць, серед яких 40 патентів на винаходи, 10 монографій (з них 6 англійською мовою в закордонних виданнях). Автор підручника і 3 навчальних посібників.

The post Володимир Михайлович Карташов first appeared on ХНУРЕ.]]>
Микола Вадимович Мoскалець /staff/mikola-vadimovich-moskalets Mon, 02 Apr 2018 10:20:41 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=6943 Освіта та кар’єра 1999 р. – закінчив з відзнакою Харківський національний університет радіоелектроніки за спеціальністю «Багатоканальний електрозв`язок» та отримав диплом спеціаліста. 2002- 2005 рр. – закінчила аспірантуру Харківського національного університету радіоелектроніки. 2006 року – отримав ступінь кандидата технічних наук. Дисертація на тему «Методика аналізу електромагнітної сумісності систем абонентського радіодоступу», спеціальність 05.12.02 – Телекомунікаційні системи та […]

The post Микола Вадимович Мoскалець first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1999 р. – закінчив з відзнакою Харківський національний університет радіоелектроніки за спеціальністю «Багатоканальний електрозв`язок» та отримав диплом спеціаліста.

2002- 2005 рр. – закінчила аспірантуру Харківського національного університету радіоелектроніки.

2006 року – отримав ступінь кандидата технічних наук. Дисертація на тему «Методика аналізу електромагнітної сумісності систем абонентського радіодоступу», спеціальність 05.12.02 – Телекомунікаційні системи та мережі.

З 1999 р. – асистент кафедри телекомунікаційних систем Харківського національного університету радіоелектроніки.

З 2011 року – доцент кафедри телекомунікаційних систем Харківського національного університету радіоелектроніки.

2013-2016 рр. – закінчив докторантуру кафедри телекомунікаційних системХарківського національного університету.

2020 р. – присвоєно вчене звання професора кафедри інфокомунікаційної інженерії ім. В.В. Поповського.

З 2025 – завідувач кафедри інформаційно-мережної інженерії

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність: 05.12.02 «Телекомунікаційні системи і мережі»

Тема: «Методика аналізу електромагнітної сумісності систем абонентського радіодоступу». Захист 21.06.2006 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.052.03 Харківського національного університету радіоелектроніки. Науковий керівник Коляденко Юлія Юріївна, к.т.н., доцент

Спеціальність : 05.12.02 «Телекомунікаційні системи та мережі»; 172 «Телекомунікація та радіотехніка»

Тема : «Методи просторово-часового доступу у перспективних системах мобільного зв’язку». Захист 12.06.2018 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.052.09 Харківського національного університету радіоелектроніки


Освітнядіяльність

Викладає дисципліни: Системи мобільного зв’язку, Системи комутації та розподілу інформації


Наукова діяльність

В рамках держбюджетних НДР приймала участь у науково-дослідних роботах:

  1. № 235-1 (ДР №0109U000662) «Методи проектування телекомунікаційних мереж NGN та управління їх ресурсами».
  2. НДР № 261-1 (ДР №0111U002627) «Методи підвищення продуктивності безпроводових мереж наступного покоління».
  3. НДР № 13-12 (ДР № 0113U006180) «Дослідження факторів впливу на результати вимірювань параметрів випромінювання РЕЗ та розробка пропозицій щодо визначення загальних погрішності та невизначеності при проведенні вимірювань засобами радіоконтролю», що виконувалась для «Українського Державного центру радіочастот».
  4. НДР ДР №00114U000007 т.
  5. НДР ДР №00116U000066 т.
  6. НДР ДР №0116U0000662 т.

Громадська діяльність

Член IEEE.

IEEE Membership No.: 95405070


Публікації та патенти

Має більше ніж 50 публікацій

The post Микола Вадимович Мoскалець first appeared on ХНУРЕ.]]>
Марина Мирославівна Колендовська /staff/marina-miroslavivna-kolendovska Wed, 04 Apr 2018 11:14:51 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=7900 Освіта та кар’єра Закінчила Харківський технічний університет радіоелектроніки, 1998 р., спеціальність – «Комп’ютерні системи обробки інфор-мації та керування», кваліфікація – інженер системотехнік; З 1994 року по 1998 ст. лаборант кафедри ГФС З 1998 року по 2000 Інженер кафедри ГФС З 2000 по 2005 асистент кафедри РЕП З 2005 по 2015 – доцент кафедри РЕП З […]

The post Марина Мирославівна Колендовська first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

Закінчила Харківський технічний університет радіоелектроніки, 1998 р., спеціальність – «Комп’ютерні системи обробки інфор-мації та керування», кваліфікація – інженер системотехнік;

З 1994 року по 1998 ст. лаборант кафедри ГФС

З 1998 року по 2000 Інженер кафедри ГФС

З 2000 по 2005 асистент кафедри РЕП

З 2005 по 2015 – доцент кафедри РЕП

З 2016 по 2017 ст. викладач кафедри МІРЕС

З 2017 по теперішній час – доцент кафедри МІРЕС

З 2021 – професор кафедри МІРЕС

2025 – професор кафедри РТІКС (за сумісництвом)

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність: 05.11.17 «Медичні прилади і системи»

Тема: «Медична система інформаціонно-аналітичного забезпечення дослідження та лікування політравм».

Захист 15.06.2004 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.052.05 Харківського національного університету радіоелектроніки


Освітнядіяльність

З 1998 року


Наукова діяльність

З 1998 року


Публікації

Більше ніж 30 публікацій.

The post Марина Мирославівна Колендовська first appeared on ХНУРЕ.]]>
Iван Євгенiйович Антіпов /staff/antipov-ivan-yevgeniyovich Fri, 23 Mar 2018 10:49:58 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=3905 Освіта та кар’єра 1992 р. – отримав диплом з відзнакою Харківського інституту радіоелектроніки ім. ак. М.К. Янгеля за спеціальністю «радіотехніка». З 1992 р. – працював стажером-дослідником у проблемній науково-дослідній лабораторії основ радіотехніки. 1997 р. – захистив кандидатську дисертацію. 2002 р. – присвоєнозвання доцента. 2007 р. – захистив докторську дисертацію за спеціальністю 05.12.17 – «радіотехнічні та […]

The post Iван Євгенiйович Антіпов first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1992 р. – отримав диплом з відзнакою Харківського інституту радіоелектроніки ім. ак. М.К. Янгеля за спеціальністю «радіотехніка».

З 1992 р. – працював стажером-дослідником у проблемній науково-дослідній лабораторії основ радіотехніки.

1997 р. – захистив кандидатську дисертацію.

2002 р. – присвоєнозвання доцента.

2007 р. – захистив докторську дисертацію за спеціальністю 05.12.17 – «радіотехнічні та телевізійні системи». Тема дисертації «Розвиток теорії та удосконалення радіометеорних систем зв’язку та синхронізації».

З 2008 р. – професор кафедри основ радіотехніки.

З 2011 р. – завідувач кафедри радіоелектронних пристроїв.

З 2014 р – завідувач кафедри основ радіотехніки, (зараз кафедра комп’ютерної радіоінженерії та системи технічного захисту інформації).

З 2024 р – професор кафедри КРіСТЗІ

3 2025 р – доцент кафедри КРіСТЗІ

3 2026 р – доцент кафедри кафедри інформаційних радіотехнологій і технічного захисту інформації ІРТЗІ

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність: 05.12.04

«Радіолокація і радіонавігація»

Тема: «Оптимізація орієнтації антен метеорних радіотехнічних систем з метою підвищення їх пропускної спроможності в умовах коротких трас». Захист 28.01.1997 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 068.37.02 Харківського державного технічного університету радіоелектроніки. Науковий керівник – д.т.н., професор Борис Леонідович Кащєєв

Спеціальність: 05.12.17 «Радіотехнічні та телевізійні системи»

Тема: «Розвиток теорії та удосконалення радіометеорних систем зв’язку і синхронізації». Захист 17.10.2007 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.052.03 Харківського національного університету радіоелектроніки. Науковий консультант – д.т.н., професор Юрій Олександрович Коваль


Освітнядіяльність

Викладає курси: «Методи адаптації в мережах зв’язку», «Обробка сигналів в системах ТЗI», «Широкосмуговi сигнали в радіотехнiчних системах».


Наукова діяльність

Керівник державних НДР з тематики дистанційного зондування атмосфери та вивчення метеорних явищ. Науковий керівник Балаклейського геофізичного комплексу. Член вченої ради Д64.052.03. Наукові інтереси: метеорне розповсюдження радіовипромінювання, метеорна радіолокація.


Публікації та патенти

Понад 50 друкованих праць, 2 монографії в т.ч. «Дистанційне зондування атмосфери Землі» (у співавторстві), «Розвиток теорії і вдосконалення радіометеорних систем зв’язку та синхронізації» (у співавторстві).

Має 7 патентів і авторських свідоцтв.

The post Iван Євгенiйович Антіпов first appeared on ХНУРЕ.]]>
Валерій Михайлович Безрук /staff/valeriy-mihaylovich-bezruk Mon, 02 Apr 2018 05:54:43 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=6839 Освіта та кар’єра 1967 – 1973 рр. – студент радіотехнічного факультету Харківського політехнічного інституту, а потім Харківського інституту радіоелектроніки. 1973 – 1975 рр. – інженер ЦКБ «Протон». 1975 – 1978 рр. – аспірантура Харківського інституту радіоелектроніки (ХІРЕ). 1981 р. – ассистент кафедри «Радіотехнічні системи» ХІРЕ. 1984 р. – захист кандидатської дисертаціі. за спеціальністю «Радіотехнічні та […]

The post Валерій Михайлович Безрук first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1967 – 1973 рр. – студент радіотехнічного факультету Харківського політехнічного інституту, а потім Харківського інституту радіоелектроніки.
1973 – 1975 рр. – інженер ЦКБ «Протон».
1975 – 1978 рр. – аспірантура Харківського інституту радіоелектроніки (ХІРЕ).
1981 р. – ассистент кафедри «Радіотехнічні системи» ХІРЕ.
1984 р. – захист кандидатської дисертаціі. за спеціальністю «Радіотехнічні та телевізійні системи».
1997 р. – доцент кафедри «Радіотехнічні системи» ХІРЕ
1991 – 1993 рр. – докторантура ХІРЕ.
1994 р. – доцент кафедри «Мережі зв’язку». ХІРЕ
2004 р. – захист докторської дисертації за спеціальністю «Радіотехнічні та телевізійні системи».
2006 р. – професор кафедри «Мережі звʼязку».
2009 – 2025 р. – завідувач кафедри «Мережі звʼязку» (зараз назва кафедри «Інформаційні мережі зв’язку»).

З 2025 – професор кафедри інформаційно-мережної інженерії

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність: 05.12.17

«Радіотехнічні та телевізійні системи»

Тема : «Багатокритеріальна оптимізація та моделювання систем розпізнавання сигналів для автоматизованого радіомоніторінгу». Захист 22.06.1984 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Харківського інституту радіоелектроніки ім. акад. М.К. Янгеля. Науковий керівник – Омельченко В.А.

Спеціальність: 05.12.17 «Радіотехнічні та телевізійні системи»

Тема: «Теоретичні основи проектування систем розпізнавання сигналів в радіолокації та радіоконтролі».

Захист 26.09.2004 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»


Освітня діяльність

Лекційні заняття з дисциплін «Теорія електрозвʼязку», «Теорія сигналів та передавання інформації «Автоматизація проектування мереж звʼязку», «Алгоритмізація та програмні технології проектування мереж зв’язку», «Основи наукових досліджень».


Наукова діяльність

Сфера наукових інтересів:
– розпізнавання випадкових сигналів для розв’язання прикладних задач, зокрема, в галузях радіолокації, зв’язку, автоматизованого радіоконтролю, технічної та медичної діагностики.
– математичне моделювання та багатокритеріальна оптимізація інформаційних систем, зокрема, радіотехнічних систем і систем зв’язку.

З 2017 року є членом науково-методичної підкомісії Науково-методичної ради МОН України за спеціальністю 172 «Телекомунікації та радіотехніка».

Сфера наукових інтересів:

  • математичне моделювання та багатокритерійна оптимізація інформаційних систем, зокрема, радіотехнічних систем і систем зв’язку;
  • розпізнавання випадкових сигналів для розв’язання різних прикладних задач, зокрема в галузях радіолокації, автоматизованого радіоконтролю, технічної та медичної діагностики.

01.04.2021 – 29.12.2021 р. – провідний науковий співробітник проблемної НДЛ «Радіомоніторингу і обробки радіотехнічної інформації» ХНУРЕ за сумісництвом. Наказ Ректора ХНУРЕ №18 КН від 29.03.2021 р.


Міжнародна діяльність

В 2011 р. на запрошення В’єтнамської академії наук прочитав цикл лекцій співробітникам Інституту космічних технологій м. Ханой, (В’єтнам).
З 2016 року є координатором міжнародної програми академічної мобільності «Еразмус+» (ХНУРЕ спільно з університетом м. Пардубіце (Чехія))


Громадська діяльність

Член експертної ради МОН України з питань проведення експертизи дисертаційних робіт за напрямом електротехніки, енергетики, електроніки та радіотехніки
Член підкомісії Науково-методичної ради МОН України за спеціальністю 172 «Телекомунікації та радіотехніка».
Член оргкомітетів ряду міжнародних наукових конференцій та член редколегій науково-технічних журналів «Радіотехніка», «Проблеми телекомунікацій», «Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології», «Східно-європейський журнал передових технологій».
Член спеціалізованих вчених рад з захисту докторських дисертацій за спеціальностями телекомунікацій та радіотехніки..
Приймав участь у розробцістандарту вищої освіти за спеціальністю172 “Телекомунікації та радіотехніка”для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Нагороди та премії

Нагороджений почесною грамотою МОН України, а також грамотами Міністерства звʼязку України та Харківської обласної ради та ХНУРЕ.
Обраний академіком Академії наук прикладної радіоелектроніки та Академії зв’язку України.
Переможець конкурсу ХНУРЕ 2011 року «Кращий за фахом» у номінації «Викладач-лектор»


Публікації та патенти

Має понад 300 друкованих праць, серед яких 11 монографій та 10 навчальних посібників

The post Валерій Михайлович Безрук first appeared on ХНУРЕ.]]>
Ігор Миколайович Бондаренко /staff/igor-mikolayovich-bondarenko Wed, 21 Mar 2018 13:34:55 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=3367 Освіта та кар’єра 1971 р. – закінчив Харківський державний університет за спеціальністю «Радіофізика та електроніка». 1971 – 1999 рр. – інженер, старший інженер, провідний інженер, начальник сектору, начальник лабораторії КБ Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України (Харків). 1979 р. – кандидат технічних наук. Дисертацію захищав у Дніпропетровському державному університеті за спеціальністю 01.04.03 – радіофізика, включно […]

The post Ігор Миколайович Бондаренко first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1971 р. – закінчив Харківський державний університет за спеціальністю «Радіофізика та електроніка».

1971 – 1999 рр. – інженер, старший інженер, провідний інженер, начальник сектору, начальник лабораторії КБ Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України (Харків).

1979 р. – кандидат технічних наук. Дисертацію захищав у Дніпропетровському державному університеті за спеціальністю 01.04.03 – радіофізика, включно з квантовою радіофізикою.

1999 – 2004 рр. – доцент Харківського університету ВПС України ім. І. Кожедуба.

2002 р. – затверджений у вченому званні доцента кафедри авіаційних засобів зв′язку.

2004 – 2009 рр. – доцент кафедри мікроелектроніки, електронних приладів та пристроїв (МЕЕПП) ХНУРЕ.

2009 – 2012 рр. – провідний науковий співробітник кафедри МЕЕПП ХНУРЕ.

С 1.09.2012 р. – завідувач кафедри МЕЕПП ХНУРЕ.

2012 р. – доктор фізико-математичних наук.

Відомості про захист дисертації:

Дисертацію захищав в ХНУРЕ за спеціальністю 01.04.01 – фізика приладів елементів і систем.

2016 р. – затверджений у вченому званні професора за кафедрою мікроелектроніки, електронних приладів та пристроїв.


Освітнядіяльність

Викладає дисципліни: мікроелектроніка НВЧ, мікроелектромеханічні системи, основи наукових досліджень, организація науки та авторське право, елементна база електронних засобів контролю і керування, електроніка телекомуникаційних систем,елементна база сучасної мікроелектроніки НВЧ, тепловізійні пристрої та системи, вимірювальні давачі та перетворювачі


Науковадіяльність

Наукові та технічні досягнення: розроблено та впроваджено в практику фундаментальних і прикладних наукових досліджень прилади та пристрої на основі високодобротних охолоджуваних і надпровідних резонаторів. Розроблено стенди для дослідження охолоджуваних приймачів випромінювання і пристроїв охолоджуваної оптики. Запропоновано і розроблено системи формування первинних інформаційних сигналів і високодобротні резонаторні вимірювальні перетворювачі для мікрохвильової діагностики матеріалів і середовищ.

З 2013 р. – член спеціалізованої вченої ради Д 64.052.04 ХНУРЭ.

Член спеціалізованої Вченої ради Д 64.052.03

Шифр спеціальності в раді – 05.12.17

Напрямки наукової діяльності: прилади та пристрої на основі високодобротних резонаторів НВЧ діапазону, НВЧ діагностика матеріалів, середовищ та об′єктів, скануюча мікрохвильова мікроскопія провідників, напівпровідників та діелектриків, кріогенна радіофізика.


Публікації та патенти

Має понад 180 публікацій, у тому числі 3 монографії, 12 навчальних посібників, 10 авторських свідоцтв та патентів.

The post Ігор Миколайович Бондаренко first appeared on ХНУРЕ.]]>
Олександр Віталійович Лемешко /staff/oleksandr-vitaliyovich-lemeshko Fri, 30 Mar 2018 12:39:16 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=6031 Освіта та кар’єра 1994 р. – закінчив Харківський військовий університет за спеціальністю «Автоматизовані системи управління». 1998 р. – закінчив ад’юнктуру Харківського інституту льотчиків ВПС. 1999 р. – кандидат технічних наук за спеціальністю 20.02.14 «Озброєння та військова техніка» (дисертацію захищав у ХІЛ ВПС). 1999 р. – викладач кафедри бойового застосування АСУ авіацією. 2004 р. – закінчив […]

The post Олександр Віталійович Лемешко first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1994 р. – закінчив Харківський військовий університет за спеціальністю «Автоматизовані системи управління».

1998 р. – закінчив ад’юнктуру Харківського інституту льотчиків ВПС.

1999 р. – кандидат технічних наук за спеціальністю 20.02.14 «Озброєння та військова техніка» (дисертацію захищав у ХІЛ ВПС).

1999 р. – викладач кафедри бойового застосування АСУ авіацією.

2004 р. – закінчив докторантуру Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба.

2005 р. – доктор технічних наук за спеціальністю 05.12.02 «Телекомунікаційні системи та мережі» (дисертацію захищав у ХНУРЕ).

2004 р. – доцент кафедри бойового застосування АСУ авіацією.

2009 р. – професор кафедри телекомунікаційних систем ХНУРЕ.

2012 р. – присвоєно вчене звання професора по кафедрі ТКС ХНУРЕ.

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність : 20.02.14 «Озброєння і військова техніка»

Тема : « Моделі та методи маршрутизації в системах спеціального призначення». Захист 1999 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Харківського інституту льотчиків

Спеціальність : 05.12.02 «Телекомунікаційні системи та мережі»

Тема : «Теоретичні основи управління мережними ресурсами з використанням тензорних математичних моделей телекомунікаційних систем. Захист 22.06.2005 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.052.03 Харківського національного університету радіоелектроніки.


Освітнядіяльність

Викладає курси: «Системи комутації та розподілу інформації, частина 2», «Управління та маршрутизація в ТКС», «Алгоритми управління та адаптації в ТКС». Видав 4 підручники та 8 навчальних посібників.


Наукова діяльність

Участь у науково-дослідних роботах:

  • № 235-1 «Методи проектування телекомунікаційних мереж NGN та управління їх ресурсами» (2010 р.).
  • Відповідальний виконавець НДР №261-1 «Методи підвищення продуктивності безпроводових мереж наступного покоління» (2012 р.)
  • № 299 «Підвищення масштабованості технологічних рішень щодо забезпечення якості обслуговування в конвергентних телекомунікаційних системах» (2016 р). НДР № 308 «НИТКА – 3» (2017 р.).
  • Голова спеціалізованої вченої ради Д 64.052.09 з захисту докторських та кандидатських дисертацій у ХНУРЕ.
  • Головний редактор е-журналу «Проблеми телекомунікацій», включеного до переліку наукових фахових видань України.

Член організаційного комітету:

  • Міжнародної науково-практичної конференції під егідою IEEE Problems of Infocommunications Science and Technology (PIC S&T), Харків, Україна;
  • Міжнародної науково-практичної конференції під егідою IEEE // Modern Problems of Radio Engineering, Telecommunications and Computer Science. Proceedings of the international Conference, TCSET. Lviv-Slavske, Ukraine.
  • International Conference On Advanced Information And Communication Technologies (AICT).

Наукові інтереси: управління трафіком, оптимізація та якість обслуговування в інфокомунікаціях, безпроводові мережі 4G, ієрархічна і відмовостійка маршрутизація, мережна безпека.

Робота з аспірантами та докторантами: підготував 4 докторів наук та 17 кандидатів наук, є науковим керівником 2 аспірантів.

Керівництво науковою роботою студентів:

  • 2011 рік – Перше місце на Загальноукраїнській студентській олімпіаді (ОНАЗ, Одеса) – магістрант Семеняка М.В.
  • 2010 рік – Друге місце на Загальноукраїнському конкурсі студентських наукових робіт (ОНАЗ, Одеса) – студент Саєнко В.А.
  • 2007 рік – Друге та третє місце на Загальноукраїнському конкурсі студентських наукових робіт (ХНУРЕ) – магістранти Гоголєва М.О., Старкова О.В.
  • Опубліковано 3 статті зі студентами та близько 30 доповідей.

Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Учасник міжнародного Темпус Проекту No. 544455-TEMPUS-1-2013-1-SE-TEMPUS-JPCR “Підготовка наступного покоління експертів з кібербезпеки: нова, визнана ЄС магістерська програма” (ENGENSEC).


Громадська діяльність

Член IEEE.

IEEE Membership No.:94611942

ACM Membership No.:3130849


Нагороди та премії

2003 року за досягнення в галузі технічних наук призначено іменну стипендію Харківської обласної державної адміністрації імені академіка Георгія Федоровича Проскури. 2006 року став переможцем конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» у номінації «Молодий науковець».

Державні нагороди:

  1. Медаль “15 років Збройним Силам України”, 2006 рік, посвідчення до медалі “15 років Збройним Силам України”, наказ Міністра оборони України №768 від 28.09.2006.
  2. Відзнака Міністра Оборони України – медаль “За сумлінну службу” ІІ ступеня, 2006рік, посвідчення до відзнаки Міністра Оборони України № 117297 наказ Міністра оборони України №1656 від 13.11.2006.

Публікації та патенти

Має більше ніж 270 наукових статей та доповідей, 1 міжнародний сертифікат у галузі кібербезпеки. 18 патентів на корисну модель.

The post Олександр Віталійович Лемешко first appeared on ХНУРЕ.]]>
Ігор Шакирович Невлюдов /staff/igor-shakirovich-nevlyudov Sun, 01 Apr 2018 07:55:09 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=6228 Освіта та кар’єра Перед вступом до аспірантури 14 років працював у промисловості, обіймаючи інженерні та керівні посади. 1971–1974 рр. – аспірант з відривом від виробництва, наукова спеціальність 05.11.14 – “Технологія приладобудування”; 1974 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.11.14 – “Технологія приладобудування” і 1976 р. отримав звання доцента; 1985 р. захистив докторську дисертацію за спеціальністю […]

The post Ігор Шакирович Невлюдов first appeared on ХНУРЕ.]]>

Освіта та кар’єра

Перед вступом до аспірантури 14 років працював у промисловості, обіймаючи інженерні та керівні посади.

1971–1974 рр. – аспірант з відривом від виробництва, наукова спеціальність 05.11.14 – “Технологія приладобудування”;

1974 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.11.14 – “Технологія приладобудування” і 1976 р. отримав звання доцента;

1985 р. захистив докторську дисертацію за спеціальністю 05.11.14 – “Технологія приладобудування” і 1987 р. йому присвоєне звання професора кафедри технології та виробництва радіоапаратури;

З 1985 р. до 1995 р. декан факультету конструювання радіоапаратури (ХНУРЕ);

З 1995 р. обіймає посаду завідувача кафедри КІТАР.


Освітнядіяльність

Викладає навчальні курси: «Вступ до спеціальності», «Основи наукових досліджень та авторське право», «Технологія інформаційного забезпечення в технологічних системах», «Техніко-економічне обґрунтування інженерних рішень».


Наукова діяльність

Невлюдов І.Ш. очолює наукову школу в галузі технології та автоматизації виробництва радіоелектронного приладобудування, у межах якої було підготовлено 30 кандидатів та 6 докторів технічних наук.

Під його керівництвом успішно виконуються наукові проекти за рахунок держбюджетного фінансування (з 2002 р.– дотепер – усього 10 проектів), а також госпдоговірні роботи на замовленнями промислових підприємств.


Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Horizon 2020 (заявка 2018 р.).


Громадська діяльність

Академік Міжнародної академії прикладної радіоелектроніки, Української технологічної академії, член двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій, член експертної групи з атестації наукової діяльності ЗВО за напрямом «Технічні науки»


Нагороди та премії

Заслужений діяч науки і техніки України (2013 р.), Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України (2014 р.); Лауреат Державної премії України в галузі освіти (2019 р.); нагороджений Грамотою Верховної Ради України (2020 р.); переможець (2000 р.), дипломант (2015 р.) обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена у номінації “Завідувач кафедри”»; знак «Відмінник освіти України» (2001 р.), знак «За наукові досягнення» (2005 р.); обласна стипендія в галузі науки ім. Г. Ф. Проскури (2010 р.); має ще низку знаків, медалей та інших нагород.


Публікації та патенти

За підсумками науково–дослідних робіт опубліковано більше ніж 675 наукових праць. Є автором (співавтором) 9 підручників, 29 навчальних посібників, 16 монографій.

16 патентів, 39 авторських свідоцтв.

The post Ігор Шакирович Невлюдов first appeared on ХНУРЕ.]]>
Сергій Миколайович Сакало /staff/sergiy-mikolayovich-sakalo Tue, 27 Mar 2018 11:36:43 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=4952 Освіта та кар’єра 1977 р. – закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ) за спеціальністю «Радіотехніка». 1977-1993 рр. – інженер, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник науково-дослідної частини ХІРЕ. 1988 р. – кандидат технічних наук, спеціальність 05.12.21 – радіотехнічні системи спеціального призначення, включаючи техніку НВЧ і технологію їх виробництв, дисертацію захищав у ХІРЕ. 1992 р. – вчене […]

The post Сергій Миколайович Сакало first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1977 р. – закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ) за спеціальністю «Радіотехніка».

1977-1993 рр. – інженер, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник науково-дослідної частини ХІРЕ.

1988 р. – кандидат технічних наук, спеціальність 05.12.21 – радіотехнічні системи спеціального призначення, включаючи техніку НВЧ і технологію їх виробництв, дисертацію захищав у ХІРЕ.

1992 р. – вчене звання старшого наукового співробітника.

2000 р. – вчене звання доцента.

2001 р. – вчене звання професора університету.

1993 р. – асистенткафедри технічної електродинаміки і антен Харківського державного технічного університету (ХДТУРЕ).

1996 р. – доцент кафедри основ радіотехніки ХДТУРЕ.

2001 р. – професор кафедри основ радіотехніки (з 2016 р. – кафедра комп’ютерної радіоінженерії і систем технічного захисту інформації) Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ).

2025 р. – старший викладач кафедри комп’ютерної радіоінженерії і систем технічного захисту інформації (КРіСТЗІ)

2026 р. – старший викладач кафедри інформаційних радіотехнологій і технічного захисту інформації (ІРТЗІ)

Відомості про захист дисертації:

Спеціальності: 05.12.04 «Радіолокація і радіонавігація»; 05.12.21 «Радіотехнічні системи спеціального призначення, включаючи техніку НВЧ і технологію їх виробництв».

Тема: «Створення приймально-передавальних модулів на основі резонаторно-щілинних антен».

Захист 20.05.1988 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 068.37.02 Харківського інституту радіоелектроніки


Освітнядіяльність

Викладає навчальний курс – радіометричні системи НВЧ діапазону.


Наукова діяльність

Науковий керівник здобувача ступеня кандидата технічних наук – захищена одна кандидатська дисертація.


Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Участь у реалізації програм міжнародного академічного та наукового співробітництва з Університетом Лімож (Франція).


Публікації та патенти

Має понад 60 публікацій. Має 2 авторських свідоцтва СРСР, 1 патент України.

The post Сергій Миколайович Сакало first appeared on ХНУРЕ.]]>
Аркадій Владиславович Снігуров /staff/arkadiy-vladislavovich-snigurov Thu, 29 Mar 2018 09:58:27 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=5494 Освіта та кар’єра 1992 р. – закінчив Харківське вище військове авіаційне училище радіоелектроніки (ХВВАУРЕ) за спеціальністю «авіаційні радіотехнічні засоби». 1999 р. – кандидат технічних наук, дисертацію захищав у Харківському військовому університеті (ХВУ). 1987–2007 рр. – проходив службу у Збройних Силах. 2007 р. – доцент кафедри інфокомунікаційної інженерії (телекомунікаційних систем) ХНУРЕ. 2017 р. – декан факультету […]

The post Аркадій Владиславович Снігуров first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1992 р. – закінчив Харківське вище військове авіаційне училище радіоелектроніки (ХВВАУРЕ) за спеціальністю «авіаційні радіотехнічні засоби».

1999 р. – кандидат технічних наук, дисертацію захищав у Харківському військовому університеті (ХВУ).

1987–2007 рр. – проходив службу у Збройних Силах.

2007 р. – доцент кафедри інфокомунікаційної інженерії (телекомунікаційних систем) ХНУРЕ.

2017 р. – декан факультету інфокомунікацій ХНУРЕ.

З 02.2026 – Декан факультета кібербезпеки (КБ)


Освітнядіяльність

Викладає навчальні дисципліни: «Менеджмент інформаційної безпеки», «Вступ до спеціальності», «Менеджмент обробки інформаційної безпеки».


Наукова діяльність

Напрями наукової діяльності: інформаційна безпека інфокомунікаційних систем, теорія ризиків інформаційної безпеки.


Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

2016–2017 рр. – координатор по Україні Темпус Проекту No. 544455-TEMPUS-1-2013-1-SE-TEMPUS-JPCR “Підготовка наступного покоління експертів з кібербезпеки: нова визнана ЄС магістерська програма” (ENGENSEC).


Громадська діяльність

Член IEEE.

IEEE Membership No.: 95464267

ACM Membership No.:4095891


Публікації

Має понад 70 наукових праць.

The post Аркадій Владиславович Снігуров first appeared on ХНУРЕ.]]>
Юрій Євгенійович Хорошайло /staff/yuriy-yevgeniyovich-horoshaylo-2 Tue, 10 Apr 2018 14:02:51 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=9713 Освіта та кар’єра 1975 р. – закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ) за спеціальністю Електронні прилади. 1988 р. – кандидат технічних наук, дисертацію захистив у Вінницькому політехнічному інституті (ВПІ). 1988 р. – асистент кафедри ТПР ХІРЕ. 1994 р. – доцент каф. Інформатики Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС). 2006 р. – заступник начальника інституту (ХНУВС). 2009 […]

The post Юрій Євгенійович Хорошайло first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1975 р. – закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ) за спеціальністю Електронні прилади.

1988 р. – кандидат технічних наук, дисертацію захистив у Вінницькому політехнічному інституті (ВПІ).

1988 р. – асистент кафедри ТПР ХІРЕ.

1994 р. – доцент каф. Інформатики Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС).

2006 р. – заступник начальника інституту (ХНУВС).

2009 р. – професор каф. ПЕЕА ХНУРЕ.

Відомості про захист дисертації:

Спеціальність : 05.11.13 «Прилади і методи контролю параметрів матеріалів»

Тема: «Резонансна вихрострумова товщинометрія тонких металевих плівок».

Захист 21.05.1988 р. на засіданні спеціалізованої ради Вінницького політехнічного інституту


Освітня діяльність

Викладає навчальні курси: Дизайн побутової електронної апаратури; Комп’ ютерне моделювання радіоелектронних апаратів; Основи комп’ ютерного дизайну. Аналіз та синтез радіоелектронних апаратів.


Наукова діяльність

150 публикацій: 4 навчальних посібника з грифом МОН, 2 монографії, 9 авторських свідоцтв ( 2 впроваджені в промисловість), 10 патентів на корисну модель.


Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Стажування на фірмі “Фенікс Контакт”в Німеччіні.12 разів брав участь у Міжнародних симпозіумах Польщі, Болгарії.


Громадська діяльність

  • Член ради факультету.
  • Голова стипендиальної коміссії.
  • Куратор навчальної групи

Нагороди та премії

8 відомчих відзнак МВС. 2 медалі Федерації космонавтики. Знак “Изобретатель СССР”.


Публікації та патенти

150 публікацій, 10 патентів.

The post Юрій Євгенійович Хорошайло first appeared on ХНУРЕ.]]>
Олександр Іванович Цопа /staff/oleksandr-ivanovich-tsopa Wed, 28 Mar 2018 09:55:56 +0000 http://185.69.152.83/?post_type=staff&p=5189 Освіта та кар’єра 1972 р. – з відзнакою закінчив радіотехнічний факультет Харківського інституту радіоелектроніки за спеціальністю «радіотехніка» і був направлений за розподілом інженером в КБ «Електроприладобудування» (НВО «Хартрон» у Харкові), де брав безпосередню участь у розробці мікроелектронних блоків спеціальних систем автоматичного управління і БЦВМ. 2006 р. – захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «телекомунікаційні системи та […]

The post Олександр Іванович Цопа first appeared on ХНУРЕ.]]>
Освіта та кар’єра

1972 р. – з відзнакою закінчив радіотехнічний факультет Харківського інституту радіоелектроніки за спеціальністю «радіотехніка» і був направлений за розподілом інженером в КБ «Електроприладобудування» (НВО «Хартрон» у Харкові), де брав безпосередню участь у розробці мікроелектронних блоків спеціальних систем автоматичного управління і БЦВМ.

2006 р. – захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «телекомунікаційні системи та мережі». Тема дисертації: «Удосконалення систем передачі інформації проводовими каналами зв’язку на основі xDSL технологій».

З вересня 2006 р. – доцент кафедри основ радіотехніки ХНУРЕ.

З 2007 р. – академік Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки.

З 2009 по 2011 рр. навчання в докторантурі ХНУРЕ на кафедрі основ радіотехніки за спеціальністю «радіотехнічні та телевізійні системи».

У грудні 2011 р. захистив докторську дисертацію за спеціальністю «системи захисту інформації».

З 2012 р. працює професором кафедри основ радіотехніки ХНУРЕ.

2014-2024 р. – завідувач кафедри радіотехнологій інформаційно-комунікаційних систем ХНУРЕ.

До 12.04.2024 р. – професор кафедри радіотехнологій інформаційно-комунікаційних систем ХНУРЕ.


Освітня діяльність

З 2006 р. – науковий керівник загальноуніверситетської навчально-наукової лабораторії ХНУРЕ «Відеокомунікаційні технології та системи» (УНЛ ВКТС), яка забезпечує технічну підтримку під час реалізації різних міжнародних навчальних проектів та впровадження в навчальний процес ХНУРЕ інноваційних методів навчання.
Ініціатор відкриття на кафедрі РТІКС нової магістерської програми навчання «Інформаційно-комунікаційні технології».

Лекційні курси: «Інформаційні мережі з радіодоступом», «Захист інформації в інформаційних мережах», «Аналогові електронні пристрої», «Радіоприймальні пристрої», «Засоби прийому та обробки інформації в системах ТЗІ», «Архітектура та програмування мікроконтролерів», «Методи вирішення складних проблем», Хмарні інтегровані інформаційні системи, Інтеграція інформаційних систем, Безпека інтегрованих інформаційних систем.


Наукова діяльність

Коло наукових інтересів: дослідження та розробка проводових і безпроводових цифрових систем передачі мультимедійної інформації. Методи і засоби захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах.

З 1975 р. працює в науково-дослідній лабораторії кафедри радіоелектроніки Українського заочного політехнічного інституту, де тривалий час займався науковими розробками і дослідженнями в галузі систем автоматичного управління і систем автоматизованого контролю радіоелектронної апаратури.

C 1991 по 1996 роки працював технічним директором науково-виробничої фірми «Наірі» (Харків), де організував розробку, виробництво і впровадження в мережі різної телекомунікаційної апаратури.

1997 р. – запрошений ректором М.Ф. Бондаренком на роботу керівником проекту в нову лабораторію спеціалізованих радіоелектронних систем Харківського технічного університету радіоелектроніки.

З 2001 р. працює на посаді старшого наукового співробітника лабораторії проектування засобів доступу до інформаційних мереж кафедри радіоелектронних систем Харківського національного університету радіоелектроніки.

У 2007 р. присвоєно вчене звання «старший науковий співробітник» за спеціальністю «телекомунікаційні системи та мережі».

Є науковим керівником науково-дослідної лабораторії «Проектування цифрових систем передачі інформації та програмно-апаратних платформ».

Керує науковою роботою аспірантів за двома спеціальностями:

  • 05.12.17 – «радіотехнічні та телевізійні системи»;
  • 05.13.21 – «системи захисту інформації».

Підготував двох кандидатів наук.


Міжнародна діяльність / участь у міжнародних проектах

Учасник міжнародних форумів розробників фірм Intel і Microsoft. Його розробки відзначені дипломами і медалями різних міжнародних виставок, впроваджені у ВАТ «Укртелеком» і встановлені на різних сегментах відомчих мереж і телекомунікаційної мережі України.

У 2009 р. був науковим керівником (ментором) студентської команди радіотехнічного факультету ХНУРЕ «ٱ𳦳ٰDzԾ», бронзового призера всесвітнього студентського конкурсу «Imagine Cup 2009» в номінації «розробка вбудованих систем»(Embedded development).


Нагороди та премії

Дипломи та медалі за різні розробки.

У 2005 р. за багаторічну та сумлінну науково-педагогічну роботу та в зв’язку з 75-річчям ХНУРЕ нагороджений Почесним знаком ХНУРЕ «За заслуги».

У 2012 та 2018 рр. нагороджений Почесною грамотою Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації.

У 2021 р. нагороджений Подякою від Голови Харківської обласної ради.


Публікації та патенти

Має понад 140 публікацій, у тому числі монографію, два підручники та навчальний посібник, 6 патентів України та 28 авторських свідоцтв.

The post Олександр Іванович Цопа first appeared on ХНУРЕ.]]>